view counter

Виграти війну, щоб голодувати в мирі

 Останній місяць весни дарує нам не тільки своє тепло, нагадуючи, що скоро літо, а й свято Дня Перемоги - можливість раз на рік згадувати про ветеранів, людей, які подарували нам не просто свято, а здобули для нас Перемогу.

На жаль, один за одним вони йдуть з життя, здобуваючи той вічний спокій, якого їм не вистачало в звільненій від фашистів країні.

Двадцять років незалежності, двадцять років обіцянок, двадцять років порожнього популізму та спекулювання потребами ветеранів. Що на сьогоднішній день він має? Пільги на проїзд в ледве «живому» міському транспорті? Пільги на сплату житлово-комунальних послуг, які не включає до себе якісне опалення будівель, ремонт як дахів, так і самих під’їздів, обладнаних спеціальними спусками якщо ветеран – інвалід? А можливо якісне медичне обслуговування? Чи безкоштовні ліки, які дійсно лікують і не мають прострочену дату вживання? Прикро…

З екрану телевізора та зі шпальт газет під час виборів або напередодні Дня Перемоги наші народні обранці та ними ж призначені місцеві керівники «співають» про турботу та одноразову допомогу ветеранам. Такий підіймається галас, коли цим літнім людям дадуть декілька кілограмів крупи чи мізерну грошову допомогу! Чиновники наввипередки спішать привітати цих людей зі святом та сфотографуватись поряд з мужньою людиною, яка не за «красиві очі» одержала ордени та медалі, а заробила кров’ю!

Болісно бачити ветеранські медалі і ордени, охайно розкладені на газетному папері під ногами у байдужих до такого безцінного «товару» перехожих. А для бабусі, чи дідуся, якому належать нагороди - це зайві гроші на їжу чи такі необхідні ліки… А чи врятують продані ордени та медалі? Невже чиновники зовсім не ходять далі своїх кабінетів та палаців? Чи настільки затемнені вікна їхніх автівок, що не бачать вони ту бідність, яка серцем кричить, як їй голодно й прикро ось так жити… доживати високою ціною відвойоване для всіх життя???

На святкування Дня Перемоги, на різні заходи та даремні акції присвячені цій події, витрачається багато грошей: як держави, так і підприємців. А ветерану видається маленький пакуночок харчів: 100 грамів, чай та гречана каша польової кухні. На смачне - нові обіцянки Президента про підвищення пенсії ветеранам на 25% до 2015 (!) року!!

Як, ви цим ще не ситі?

Замыливание глаз! точно дали

Замыливание глаз! точно дали подачку в 10 гривен, а прокричали по всем каналам и газетам как про тысячу гривен !

 

А  потом и цены на лекарство, продукты повысили ... кого же наше государство обдирает ... сколько же им тех денег надо , чтобы хоть чуть -чуть было и людям не просто пожить , а иметь шанс выжить! позор такой стране ! 

сколько можно терпеть нищету! 

Правда в статье пишется, умеете сказать правду!