Навіть ті люди, які не плекають до журналістів особливої поваги і довіри, 6 червня «знімають капелюхи» перед їхньою професією. Лукавлять чи ні, але називають її надзвичайно важливою у демократичному суспільстві, чесною, як ніколи актуальною. Особливо такою принциповою позицією (пряника і батога для «медійників») відзначаються представники влади. Сьогодні ж всі ЗМІ рясніють від них словами привітання у сторону журналістів, визнанням їхньої праці. У цей день їм і квіти, і багатокілограмові торти з рук особистого прес-секретаря Президента. 

Парадоксально, але у день власного свято найбільш віддані фаху і працюють найбільше, адже це чи не єдиний день у році, коли можна бути почутим владою. «В особливий день – особлива увага», - думають собі активісти акції «Стоп Цензурі!», що чатують біля резиденції глави держави. Натомість ця сама акція напередодні офіційно була заборонена судом. Такий «нелегітимний» натовп з близько 60-ти журналістів Президент проігнорував, забувши про обіцянку річної давнини продемонструвати свої маєтки пресі. Власні ж вітання до Дня журналіста він вирішив висловити через посередників, в тому числі і через ЗМІ, а не особисто. І ще один парадокс: у цьому ж таки вітанні глава держави наперекір його позиції щодо «Стоп Цензурі!» пообіцяв робити все для подальшого розвитку свободи преси в Україні. 
Що ж, нам лишається відмітити точку відліку і слідкувати, чи усі святкові обіцянки виконає влада, чи усім побажанням сприятиме. Звісно, журналістам ще необхідно забути давні образи, на кшталт того, як один із представників правлячою партії обізвав їх «холуями». 

У свою чергу, «Українська платформа» в Івано-Франківській області хоче доєднатись до усіх ЩИРИХ вітань, надісланих журналістам, і побажати завжди займати сторону об’єктивного речника між владою і суспільством, вміло і розумно застосовуючи свободу слова.