9 листопада — День української писемності та мови. Уперше таке свято відзначили у 1997 році. Його появу у календарі ініціював тодішній президент Леонід Кучма. Так він заспокоїв громадські організації, які переймалися долею української мови, та довів, що начебто розуміє важливість ролі української мови в консолідації суспільства.

   Відтоді, як кажуть, багато води стекло. І саме мовне питання політики загострюють щоразу, як їм це стає вигідно. Причому державній українській мові від цього аж ніяк не легше.... Суржик – на вивісках. Масова неграмотність - у дописах в Інтернеті. Помилки – навіть у книжках для дітей і в підручниках!

Саме темі української мови була присвячена Громадська рада газети «RIA», засідання якої відбулося напередодні у Тернополі.

   Серед учасників дійства був і голова Тернопільської обласної організації політичної партії «Українська платформа» Руслан Кулик, який наголосив, що «питання мови є заполітизованим. Причому використовували його заради власних інтересів політики як одного, так й іншого табору.

   «Як на мене, саме це завадило його вирішити. Тож я хотів би, аби врешті дійшло до підписання меморандуму між політиками – у питання мови не втручатися. Маємо державну мову. Тож необхідний орган, який контролюватиме дотримання її норм. А те, що українська мова потребує захисту, у мене сумнівів не викликає», – зазначив Руслан Кулик.

   Водночас очільник «Української платформи» в Тернопільській області звернув увагу, що політика держави та громадськості в мовному питання повинна бути жорсткою.

   «Скажімо, у Франції діє закон Тубона. Будь-хто, не тільки чиновник, сплатить майже 10  тисяч франків, якщо він без потреби використовує слова іншомовного походження.

   Крім того, там проводять конкурс на звання «Англійський попихач». Експерти  стежать за відомими особами держави чи, наприклад, великими бізнесменами. Одного разу таку «відзнаку» отримав гендиректор фірми «Рено», бо писав звіти не лише французькою, а і англійською. Тож громада у такий спосіб висловила своє ставлення до його поведінки.

   Натомість у Німеччині діють молодіжні громадські організації, які стежать за грамотністю тих же вивісок. Вони бачать помилку і прикріплюють спеціальну наліпку із текстом: «Ми Вас не розуміємо. Напишіть це німецькою!».
«Подібний контроль, – вважає політик, - цілком можна було б запровадити в Україні. Втім, на це має бути добра воля людей, які мають реальні владу і вплив».

   Водночас Руслан Кулик зауважив, що «ми нікого не змусимо адміністративними методами користуватися українською». «Як на мене, є сенс впроваджувати економічні стимули. Наприклад, у закладі харчування звучить лише українська музика, тож треба для нього створити якісь преференції. Задіяти такі програми стимулювання на місцевому рівні, думаю, — не є проблемою», – наголосив партієць.

   На рівні держави, натомість, можна було б створити програму обміну студентами — між Східною та Західною Україною. Політик також вважає доцільним створення громадських рухів, які сприяли б цьому.

   «Якщо такий мовний процес розпочати у Тернополі, то за короткий час він може охопити всю Україну, — додає Руслан Кулик — А кому ж це ініціювати, якщо не нам?»

   «Якщо ми дійсно вважаємо себе українцями і будуємо незалежну державу, треба працювати у всіх напрямках, — підсумовує представник «Української платформи». — В Україні  — більше 40 законів регламентують використання української мови. Але існує проблема — не діє принцип верховенства права. І це — наша біда...»