Необхідність проведення пенсійної реформи назріла вже давно, але кому вона сьогодні більше потрібна: політикам чи громадянам?

Бажання українських політиків вислужитися перед МВФ цілком зрозуміло. Кредити дають саме під гарантії, однією з яких було підвищення пенсійного віку. Гроші МВФ швидко губляться в гаманцях чиновників, а гарантії залишаються.

У черговий раз порятунок економіки країни лягає на плечі населення. Адже підвищення пенсійного віку суттєво не вплине на доходи Пенсійного фонду, але жорстко вдарить по кишенях українців.

Проте, не можна не відзначити необхідність переходу на трирівневу систему пенсійного забезпечення: солідарна система пенсійного страхування, яка буде обов'язковою і передбачає призначення пенсій залежно від страхового стажу, накопичувальна система загальнообов'язкового державного страхування і додаткове пенсійне забезпечення через недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та пенсійні депозитні рахунки в банках.

Можливо, в європейських державах таке пенсійне забезпечення працює на відмінно… Але за сучасного рівня розвитку економіки поки що втілення в життя будь-якої реформи залишається примарним.

Із запитанням «Як ви ставитесь до нової пенсійної реформи?» активісти «Української платформи» Запоріжжя звернулись до мешканців міста.

Клавдія Сергіївна, 72 роки, пенсіонер:

Можливо, реформа буде корисна для держслужбовців старої формації: керівників окремих відділів та начальників управлінь. Для них – так, але не для молоді. Моя онука працює секретарем, її зарплатня 1040 грн., якщо вирахувати всі фонди, в тому числі і Пенсійний, то лише близько 700 грн. вона отримає на руки. З цих грошей, згідно з новою реформою, вона повинна відкладати собі на власний пенсійний рахунок деяку суму…А жити на що?!

Сергій, 33 роки, вільний журналіст:

Нововведення потрібні, але не такими темпами, які пропонує теперішня влада. Більше року усі ЗМІ тільки і говорять про пенсійну реформу, а "віз і нині там". Влада за рахунок населення всякими хитрощами намагається "латати діри" в держбюджеті, у тому числі і Пенсійному фонді.

Середній вік українця - 68 років, європейця - 79 років. Різниця вагома не лише у віці, але і в соціальних гарантіях і розмірі пенсії. Якщо після виходу на пенсію середній європеєць може дозволити собі подорожувати світом, то у середнього жителя України є два виходи - або на паперть, або на цвинтар. Усе обумовлено рівнем життя.

Олександр, 26 років, охоронець:

Пенсійна реформа? Мабуть на даний час мені зарано говорити про пенсію. Три роки працюю охоронцем на приватному підприємстві, соціальних гарантій ніяких – при працевлаштуванні навіть трудову книжку не вимагали. І таких як я тисячі в країні. Тому на мене, як і на багатьох інших, нові зміни в пенсійній реформі не вплинуть.

Тетяна, 32 роки, службовець:

Для деяких політиків – новий пенсійний кодекс - наче «промінь світла в темряві». Недержавні банки і страхові компанії зможуть збільшити свій капітал за рахунок одного з рівнів нової пенсійної реформи - накопичувальної системи загальнообов'язкового державного страхування.

Євген, 19 років, студент:

Можливо не все так погано, як про це всі кажуть – з точки зору економічної доцільності. Чим більше людина працює, тим більші відрахування йдуть до пенсійного та інших фондів. Але чи зможуть люди більше працювати при сучасному рівні життя та її тривалості? Не з того потрібно починати.

Сергій Свєтлічний,
спеціально для інтернет-видання «Українська платформа»