Нещодавно Івано-Франківська обласна організація партії «Українська платформа» повідомляла своїх читачів про те, що столиця краю позбулась головного архітектора. Не обійшлась справа без особливих клопотань домінуючих у раді «свободівців», які, начебто, вже давно висловлювали незадоволення стосовно останнього володаря цього чиновницького портфеля – Ігоря Гаркота. Голова міської ради Руслан Марцінків без особливої конкретики звинуватив екс-головного архітектора у некомпетентності і небажанні вирішувати «прості людські питання». При тому останній аргумент був абсолютно не підкріплений фактами. Окрім керманича управління архітектури (тепер вже департаменту) свої посади втратили і всі інші його працівники. Тепер громада міста, а разом з нею - і «Українська платформа», мають нагоду лише спостерігати за новопризначеннями на одні з найбільш ласих посад управлінського апарату.

Донедавна все було просто: кожен новий мер приводив із собою нового головного архітектора. Такий неписаний закон попри свою неофіційність завжди спрацьовував «на ура». Тепер же бачимо виняток з правил: міський голова залишився, а от останнього «попросили піти».

У різні часи головні архітектори Франківська різнилися мірою своєї добросовісності і силою бажання працювати на гарне обличчя свого міста. Найбільш промовистим періодом архітектурного свавілля є, так званий, «будівельний бум» 2000-2007рр. Тоді будівельним бізнесом не займався хіба що лінивий, і тільки економічна криза згодом встановила на цьому ринку певний порядок, відсіявши найслабших. У ті недалекі роки баланс між естетичним і потрібним (часто просто вигідним) був остаточно зруйнований, і по-європейському миловидний Станіслав був перетворений на бетонні джунглі.

Сучасним доказом недобросовісності відповідальних чиновників, зокрема й головного архітектора, може стати така ситуація: на розі вулиць Павлика-Франка в самому центрі Івано-Франківська, підприємець забудував меморіальну дошку письменника, публіциста та громадського діяча Михайла Павлика. На минулій сесії Івано-Франківська міська рада скасувала п. 11.6 рішення виконавчого комітету міської ради №427 від 26.08.2008 р. та вирішила звернутися до прокурора міста стосовно законності підстав надання відповідних дозволів на забудову. Чому головний архітектор міста не звернув увагу на те, що добудова здійснюється в площині червоних ліній, там, де згідно з генеральним планом міста повинна проходити дорога? Це основоположна річ, від якої відштовхуються всі межі забудови. Крім того, це історична частина міста, яка повинна слугувати кістяком для формування генерального плану. У ході справи виникає ще ціла низка законно підкріплених «чому», проте, як помітно, на будівничу активність підприємця вони ніяк не вплинули.

Нині, у контексті згаданих вище подій, хочеться вірити, що влада і справді взялась провадити чесну архітектурну політику, вигідну благоустрою міста і громаді. Остаточно щирість депутатських намірів управлінського реконструювання продемонструє статус особи, яка і стане новим головним архітектором. Буде це черговий протеже регіональної влади чи об’єктивно найбільш кваліфікований спеціаліст – покаже час, цим самим виявивши істинні мотиви таких змін. Варто все-таки понадіятись на совісний підхід у виборі кандидатури, адже саме від головного архітектора напряму залежить, чи матимемо ми де провести дозвілля, чи матимуть наші діти можливість бавитись на майданчиках і паркових зонах, наскільки зеленим буде обласний центр і яке ж, врешті-решт, місто матиме обличчя перед своїми мешканцями та іноземцями, які матимуть особливу нагоду його оцінити на Євро-2012.